Державні закупівлі
Оголошення
Тип видання: Альбом
Жвавий інтерес до об’єктів історії, природи і культури спонукав провідних фахівців Вінницького обласного краєзнавчого музею до створення альбому «Визначні пам’ятки Вінниччини» (2011), що яскраво висвітлює пізнавальні й туристичні принади пам’яток Вінниччини, які розповідають про славне історичне минуле краю, дивують перлинами її неповторної природи, згадують про відомих людей Вінниччини.
Форматом для видання було обрано альбом, який містить пізнавальну інформацію вдало проілюстровану влучними фотографіями. В результаті кропітких наукових досліджень зібрано безцінний краєзнавчий матеріал та відпрацьовано структуру видання.
Альбом складається з восьми розділів, які ґрунтовно висвітлюють історію створення та функціонування пам’яток Вінниччини – свідків і учасників багатьох знаменних подій. Композиційна структура видання вибудувана у відповідності до хронологічно-тематичного принципу і зумовлена потребою всебічного ознайомлення читачів з визначними історико-культурними об’єктами вінницького краю. Видання приурочено до 80-річчя Вінницької області.
До кожного розділу видання розроблено карти з умовними позначками місць розташування пам’яток та розгорнутий перелік самих пам’яток. У розділі «Джерела та література» представлено інформацію про видання, які поглиблять знання про пам’ятки краю.
Перший розділ «Неповторні витвори природи» – це натхненний гімн чарівності вінницьких краєвидів. Коростовецький і Згарський заказники, Гайдамацький яр, Іллінецька астроблема приваблюють численних туристів і природолюбів. Мальовничі куточки Вінниччини, унікальна скарбниця рідкісних рослин, химерні ландшафти зачаровують і ваблять відвідати край оксамитових левад, задумливих річок і романтично-ніжних світанків.
В Україні та Європі Вінниччина відома надзвичайним багатством археологічних пам’яток. На державному обліку в області перебуває близько 1700 пам’яток археології, з них 17 – національного значення. Трипільські поселення і слов’янські городища виринають з небуття віків у розділі «Свідки сивої давнини». Сивочолі скіфські кургани розкривають свої таємниці для сучасників.
Цікавість археологів продовжують викликати кургани біля сіл Пороги, Северинівка, Писарівка, Довжок Ямпільського району, Гордіївка –Тростянецького, Новоживотів – Оратівського, Немирівське скіфське городище, слов’янські городища сіл Червоне, Сажки, селище Брацлав Немирівського району, скельний храм V–ХVІІ століть у Буші на Ямпільщині. Блиск золота сарматів полонить серця ювелірів і модниць уже не одне століття.
В історії України ХVІ- ХVІІ ст. важливе місце належить козацтву. Східне Поділля нерозривно пов’язане з ним. Саме тут формувалися перші козацькі ватаги, широко розгортався повстанський рух. Духом козацьких вольностей просякнуто розділ «Уклін козацькій славі». Руїни замкових укріплень міста Бар, башта бушанської фортеці ХVІІ століття, залишки фортеці ХVІІ століття в Озаринцях Могилів-Подільського району, вежа Хмільницького замку ХVІ– ХVІІІ століття і монументи козацької слави нагадують про звитягу українського народу. Імена Максима Кривоноса, Станіслава Морозенка, Данила Нечая, Івана Богуна, Семена Височана, Івана Виговського, Івана Сірка, Петра Дорошенка навіки в пам’яті народу.
Волелюбні традиції козацьких ватажків знайшли продовження у подвигах героїв української революції 1917-20 років – Якова Гандзюка, Дмитра Марковича, Миколи Тарнавського, Софії Галечко, голови Центральної Ради Михайла Грушевського. В цей час на Вінниччині неодноразово змінювалася влада, перебували урядові структури УНР, діяли регулярні війська та повстанці, гриміли криваві бої. Мури, готель «Савой», будинок колишніх міської думи та окружного суду були свідками революційних подій. Калейдоскоп цих буремних подій боротьби народу України за право на свободу самовизначення представлено у розділі «Шляхами Української революції 1917–1920-х рр.».