Державні закупівлі
Оголошення
Вороновицький музей історії авіації та космонавтики розташований на ІІ поверсі пам’ятки архітектури національного значення другої половини ХVІІІ ст. – «Палаці Ґрохольських-Можайських».
Вороновиця та її власники
Вороновиця належала шляхетській русинській (українській) родині Вороновицьких (за деякими джерелами, Вороновичів). Власність неодноразово успадковувалася і врешті-решт відійшла родині Міхала Ґрохольського (1705–1768), земського судді Брацлавського воєводства. Далі Вороновиця належала сину Міхала та Анни з Радзімінських Францішекові Ксавери (1730–1792), який збудував у Вороновиці палац та фундував костьол святого Михайла Архангела.
Син Францішека Ксавери Ян Непомуцен (1767–1849) перевіз у вороновицький палац з іншої родинної резиденції в Терешках на Волині цінні меблі і колекції та закінчив будівництво костьолу. Після смерті Яна Непомуцена Вороновицький ключ (Вороновиця, Ганщина, Сорочин, Комарів, Степанівка, Тростянець, Латанці, Шендерів, Потуш, Шкирівка, Ізабелівка й частина Кальнишівки) спершу був у спільному володінні трьох його синів. За умовами роздільного акта 1854 року Вороновицю, отримав найстарший брат Адольф (1797–1863), який не мав дітей і згодом заповів Вороновицю своєму родичу Тадеушу Ґрохольсько-му (1839–1913), власнику Стрижавки, відомому художнику.
Тадеуш Ґрохольський відмовився (1864) від Вороновицького маєтку, і за законом наступним його власником став син Яна Непомуцена Владислав. Маєток, у той час оцінений у 300 тисяч рублів, був обтяжений боргами, що з відсотками становили 291 367 рублів 60 коп.
В 1869 році Владислав Ґрохольський продав Вороновицю Миколі Можайському –капітану ІІ рангу, який згодом трагічно загинув. Відтак управляв маєтком його брат Олександр (1825–1890), капітан І рангу, винахідник першого у світі літака.
Після смерті Олександра Федоровича маєток відійшов синові його брата – Миколі. В період володіння Можайськими маєтком (1869–1918) палац піддавався деяким змінам.
