Історія музею

Історія Вінницького обласного краєзнавчого музею розпочалася на початку ХХ ст., коли в травні 1918 р. міська Дума прийняла рішення про утворення в місті крайового музею, доручивши цю справу Подільському товариству охорони історичних пам'яток.

Серед засновників музею були представники місцевої інтелігенції: художники В.Ф.Коренєв, С.І.Слободянюк-Подолян, архівіст Ю.С.Александрович, а також юрист Г.В.Брілінг, котрий присвятив музеєві майже 20 років. Основою колекції музею стали зібрання Вінницького повітового земства, Подільського товариства сільського господарства, приватні збірки членів Подільського товариства охорони історичних пам'яток. Першу експозицію було відкрито в травні 1919 р. на квартирі художника В.Ф.Коренєва, яка знаходилась на вул. Дворянській, в будинку Вілинського (нині вул. М.Грушевського, 30).

Музей перед Другою світовою війною

З грудня 1921 р. музей містився в будинку Топчевського (нині музична школа № 1 на вул. Г.Артинова, 21) і мав три відділи: історико-археологічний, етнографічно-економічний та відділ мистецтв. Незважаючи на важкі часи музей приймав відвідувачів, проводив збирацьку та просвітницьку роботу. У 1921 р. в музеї побувало 6 506 чол., у 1926 р. кількість відвідувачів збільшилась в два з половиною рази (близько 16 тис. чол.). Влітку 1929 р. музей переїхав в одну із будівель історико-архітектурного комплексу ХVІІ ст. "Мури", де й знаходиться сьогодні. На той час музей діяв як історико-побутовий, а його експозиція складалася з п'яти відділів: етнографічного, історико-археологічного, агропромислового, революції та відділу мистецтв.

Напередодні Другої світової війни музейна колекція нараховувала близько 13 тис. одиниць зберігання. Під час німецько-фашистської окупації (1941-1944) музей був відкритий для відвідувачів, проте, його експозиція обмежувалась показом природничої, етнографічної та художньої колекцій. У 1944 р. німці вивезли з музею понад 6000 предметів - переважно речі з етнографічної, археологічної та нумізматичної збірок. Незначну частину вдалось повернути, але більшість у непридатному для експонування стані. По завершенню війни в музеї був створений новий відділ Великої Вітчизняної війни.

Музей в кінці минулого століття

У жовтні 1964 р. розпочалася повна реконструкція приміщень, в результаті якої музей отримав 20 експозиційних залів загальною площею понад 2000 м². Була розгорнута широка робота з комплектування музейної колекції, проводились пошукові археологічні, етнографічні, природничі експедиції. Саме тоді визначилась нині діюча структура експозиції з відділами природи та історії краю. Художній проект і оформлення нової експозиції здійснили українські, російські та латвійські художники.

В червні 1970 р. оновлений музей відкрив двері для відвідувачів.

Сучасна доба музею

Упродовж останніх років змінився зовнішній вигляд музею. У 2005-2006 роках відремонтовано фондосховище, проведено реконструкцію фасаду та покрівлі музею, завдяки чому він органічно увійшов в архітектурний ансамбль історичного комплексу "Мури". Внаслідок археологічних та етнографічних експедицій суттєвих змін зазнала і експозиція краєзнавчого музею, значно доповнена унікальними знахідками.

Нині Вінницький краєзнавчий музей - відомий науково-методичний та пам'ятко-охоронний центр східного регіону Поділля. Його фонди нараховують біля 100 тис. одиниць зберігання, серед яких - унікальна колекція золотих прикрас доби бронзи та сарматського періоду, яка експонувалась на шести міжнародних виставках. Славиться музей нумізматичною та етнографічною збірками, колекцією зброї та мінералів. При музеї діє бібліотека, заснована у 1920 р. Її довоєнний фонд знищено у 1943 р. Сучасна збірка містить понад 10,5 тис. видань кінця ХVІІІ - поч. ХХІ ст., переважно українською, російською та польською мовами.

Щороку музей відвідують понад 200 тисяч людей - вінничан та гостей міста.