Подільська преса у фондах краєзнавчого музею

Актуальним завданням вітчизняної історичної науки у напрямку дослідження подій Української революції 1917-1920-х років є розширення джерельної бази, зокрема, пошук та опрацювання періодичних видань зазначеного періоду. Багатьма науковцями підкреслюється важливість аналізу преси того часу, як "свідка епохи, її компонента, незамінного джерела інформування суспільства про політичні, соціально-економічні, культуротворчі заходи, пов'язані з реалізацією внутрішньо-зовнішньополітичних проблем України".

По мірі введення до наукового обігу даних з часописів, які зберігаються у колекціях бібліотек різного профілю, українських та зарубіжних архівах, збірки історичних та краєзнавчих музеїв є тим "резервом", вивчення якого знаходиться на початковій стадії.

Вагомості подібній справі додає й той факт, що чимало з газет доби Української революції залишилися в єдиному примірнику, а, отже, можуть надати у розпорядження дослідників унікальні відомості.

Наявність рідкісних екземплярів періодичних видань у музейних фондах обумовлена, насамперед, специфікою їх комплектування, яка, на відміну від поповнення архівних та бібліотечних зібрань, полягає у тому, що головним засобом надходження є передача і закупка у приватних осіб. Відтак, до музеїв потрапляли раніше і можуть потрапити у майбутньому ті видання, які не збиралися централізовано, а, інколи, були просто забуті на горищі або у шафі. Слід зважати й на те, що з ідеологічних міркувань в радянські часи зразки "ворожої пропаганди" скоріше знищували, аніж колекціонували. Якщо ж враховувати те, що газети 1917-1920-х років поширювалися на обмеженій фронтами території і, часто, виходили дуже невеликим накладом, то цінність окремо взятого примірника стає зрозумілою.

Звісно, періодика використовується у музейній роботі не лише з інформативною метою, а й для експонування. Шпальти часописів в експозиції можуть ілюструвати повсякденне життя та давати уявлення про реакцію суспільства на знакові події минулого. Ефективним є і порівняння преси різних протиборчих сторін, що дає змогу звернути увагу відвідувачів на помилковість однозначних оцінок подій того часу.

Найчисельнішу групу періодичних видань доби революції та громадянської війни у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею (ВОКМ) складають місцеві більшовицькі газети та бюлетені. Хронологічно першим з таких видань є офіційний орган Вінницької ради робітничих і солдатських депутатів - "Набат", № 11 (22.02.1918) якого міститься у збірці музею. Центральним повідомленням цього випуску є оголошення про скликання селянського губернського з'їзду "по земельних питаннях".

Газета Подільського губернського комітету "Подольский коммунист" від 29 травня 1919 року сповіщає про бої з петлюрівцями під Вінницею, наводить інформацію про жертви, зокрема, про смерть колишнього голови виконкому Вінницької ради робітничих і солдатських депутатів - Євгена Едельштейна.