Глосарій термінів

Діаде́ма (грец. Διάδημα оточувати) — начільна прикраса що виглядає як прикрашений обруч, що одягається на голову.

Доке́мбрій, (англ. Pre-Cambrian, Eozoic) або криптозо́й (від грец. κρυπτός — прихований та ζωή — життя) — загальна назва того історичного періоду Землі, що передував Кембрію. Це найдавніший і найтриваліший етап розвитку земної кори від виникнення перших геологічних формацій до початку фанерозою, найдавніші товщі земної кори. Почався 4,6 млрд років тому, тривав 4 млрд років.

(латинське слово Elixir від арабського إكسير аль-іксір — філософський камінь) — недозована рідка лікарська форма, що являє собою прозору суміш спирто-водних витягів з лікарської рослинної сировини з додаванням лікарських речовин, цукрів і ароматизаторів.

(фр. estampe, дослівно «відбиток») — твір друкованої графіки (гравюра, офорт, літографія, шовкографія тощо), який являє собою відбиток на папері, рідко — на шовку та інших матеріалах.

Етикета́ж - у музейній справі це етикетки для позначення експонатів і стендів, виконані за єдиними принципами щодо обсягу інформації, послідовності викладу та графічного відтворення.

Товариство Ісуса або Єзуї́тський орден (лат. Societas Iesu, скорочено S.J. або S.I.) — християнський чернечий орден Римо-Католицької Церкви. Члени ордену відомі як єзуї́ти.

Єпітрахі́ль, попи́нка (грец. επιτραχηλιον — «те, що навколо шиї») — частина богослужбового облачення православного священика і єпископа — довга стрічка, що огинає шию і обома кінцями спускається на груди.

Зе́рнь - золоті, срібні або мідні кульки діаметром від 0,4 мм, які напаюються на ювелірний виріб, часто на орнамент з тонкого дроту (філігрань).

Зооморфі́зм — представлення богів в образах тварин, а священних тварин — як втілення сутності богів.

Кай-Гу́нто - японський військовий меч, створений для відродження самурайських традицій і підняття бойового духу армії для морських чинів в 1937 році.

Кві́лінг (від англ. quill - намотувати, гофрувати) — мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу.

(інша назва чекан) — різновид бойового кавалерійського молота-топірця із вузьким недовгим лезом. Kелеп насаджувався на короткий держак і зазвичай був закріплений на передній луці сідла або на поясі.

(польск. klasztor від нім. Kloster «монастир» від лат. claustrum «закрите місце») — католицький монастир.

Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі.

Конві́кт (лат. - гуртожиток) - закритий учбовий заклад, у якому всі вихованці живуть разом користуючись наданими їм спільними приміщеннями, письмовими столами, тощо. Конвікти поширені серед католицьких духовних семінарій і академій.

Консерва́ція – сукупність науково обґрунтованих заходів захисту об'єктів культурної спадщини від подальших руйнувань, що забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням в їхній існуючий вигляд.

Кріпа́цтво (також кріпаччина, панщина, панське право) ( від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих у Росії з кінця XV ст.) — за феодалізму система правових норм, що встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність другого на селянина.

Латифу́ндія — (лат. lātus «просторий» та fundus «ферма, нерухомість») велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок.

(від англійської land — земля, та art — мистецтво) — художня діяльність, об'єктом якої є реальний пейзаж, фрагмент природного середовища. Діяльність такого типу є інтеграцією в пейзаж, перетворенням його фрагменту, або використанням натуральних процесів (ерозії, атмосферних чинників) для створення художнього об'єкта.

Опукла гравюра, створювана вирізуванням малюнка на лінолеумі.